Хімія виникла задовго до нашої ери у різних регіонах стародавнього світу, де з’явились ремесла у яких використовувались хімічні процеси. Проте, у ці часи не було наукових знань про склад речовин та їх перетворення.
Згідно з однією з теорій, слово khemia походить від давньої назви Єгипту – Kham, тобто означає “єгипетське мистецтво”. Сьогодні вважають, що слово ghmeia походить від гр. cumoz – сік рослини, так що khemia – “мистецтво виділення соків”. Сік, про який іде мова, може бути і розплавленим металом, так що khemia може означати і “мистецтво металургії”.
Початком хімії, як науки стали праці Р. Бойля (Англія, 1627 – 1691), а пізніше – М. Ломоносова (Росія, 1711 – 1765), А. Лавуазь’є (Франція, 1743 – 1794), Дж. Дальтона (Англія, 1766 – 1844).
Сьогодні хімія – це наука про будову, властивості і перетворення речовин та явища, що їх супроводжують.
Предметом вивчення сучасної хімії є речовини, з яких складається навколишній світ і вона тісно пов’язана з іншими природничими науками – фізикою, біологією, математикою.
У зв’язку з бурхливим розвитком хімії, виникли її спеціальні розділи, що сьогодні є самостійними науками. Серед них: загальна, неорганічна, органічна, аналітична хімії. На межі фізики і хімії виникла фізична хімія, біології та хімії – біологічна хімія. Однак чіткого розмежування між хімічними науками немає, усі вони існують у тісному взаємозв’язку і логічно доповнюють одна одну.
Найважливішими завданнями усіх хімічних наук є:
- Вивчення будови і властивостей існуючих і новостворених речовин.
- Цілеспрямований синтез нових речовин із заданими властивостями.
- Розвиток хімічної промисловості із використанням екологічно безпечних і безвідходних виробництв.
